Пенсіонери в "Однокласниках". Чому в Україні можуть посадити за лайки в соцмережах

На Чернігівщині пенсіонерку засудили на 5 років тюрми за три лайки в "Однокласниках". Її звинуватили у "глорифікації збройної агресії Росії проти України". Лайкаючи пости на підтримку війни, жінка автоматично поширювала їх у соцмережі.

Адвокат пенсіонерки Олександр Басенко каже, що вражений суворістю вироку і подає на апеляцію.

"Якби це була публічна особа, яка має вплив на суспільство, я би, може, ще зрозумів (вирок - Ред.), але враховуючи те, що це звичайна, старенька, дуже хвора і трохи глуха жіночка, я не знаю, чому таке рішення. Мені це незрозуміло", - сказав Басенко ВВС Україна.

Це далеко не перша подібна справа в Україні, і в деяких випадках вирок не вдається оскаржити навіть у Верховному суді.

Розповідаємо, як і кого в Україні карають за лайки і репости, і що про це думають правозахисники і юристи.

Майже 200 вироків

Справу жінки розглядав Прилуцький міськрайонний суд. Їй обвинуватили за відносно новою статтею 436-2 про виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України і глорифікацію її учасників. Ця стаття з'явилася в Кримінальному кодексі в березні 2022 року.

У грудні 2022-го громадська організація "Платформа прав людини" виявила, що з 16 березня по 30 вересня того року суди винесли 99 вироків за цією статтею. І лише в семи з них йшлося про реальні тюремні терміни – від 1 до 5 років.

У пошуку з 1 жовтня того року по 21 вересня 2023-го відкритий судовий реєстр показує ще 176 вироків за такою ж статтею.

У "Платформі прав людини" кажуть, що обвинувачені - це часто безробітні чи пенсіонери, які раніше з законом проблем не мали. Переважно вони сидять в "Однокласниках", рідше "Вконтакте", трапляються також правопорушення у Facebook та поодинокі - в Instagram i TikTok.

Приблизно у 90% випадків, кажуть правозахисники і адвокат пенсіонерки, підсудні вину визнають, укладають угоду зі слідством і замість тюрми відбуваються умовним терміном.

Пенсіонерка, яку судили в Прилуках, теж свою вину визнала і просила суворо не карати.

Але, тим не менш, їй дали 5 років в'язниці - термін, який у деяких випадках в Україні можна отримати за крадіжку, вбивство чи зґвалтування.

Історія одного злочину

Пенсіонерка народилася в Фалешті, Молдова, але є громадянкою України.

Вочевидь, жінка активно користувалася інтернетом, принаймні точно знала, як ставити підпис під петиціями на сайті президента.

У 2022 році її ім'я, яке ВВС Україна через юридичні обмеження не може опублікувати, було серед 87 підписантів петиції під назвою "США повинні каятися та платити всім за створений ними коронавірус", а в січні 2022 року - серед 14 українців, які підписали петицію з назвою "Український народ все більше ненавидить Зеленського".

Жінка користувалася російською соцмережею "Однокласники", де мала 178 друзів. В Україні ця соцмережа заборонена, туди можна зайти тільки через VPN.

Зайшовши в “Однокласники” з Варшави, ВВС Україна знайшла профіль з ім’ям і прізвищем пенсіонерки. На фото - літня жінка з малими онуками. Ми не можемо напевне стверджувати, що користувачка і підсудна - одна людина, і що саме вона вела цю сторінку, але ім’я, прізвище, кількість друзів і місто - Прилуки - збігаються.

На цій сторінці повно “залайканих” постів. Про те, як “союзні війська звільняють селища під Лиманом”, про те, що “победа будет ZA нами”. Ясно також, що користувачка стежила за публікаціями групи “Мой дом СССР”.

Пенсіонерку судили за лайки до трьох конкретних публікацій.

1 квітня 2022 року, сидячи вдома за ноутбуком, йдеться у судовій справі, жінка залайкала два пости, а 6 травня, продовжуючи "реалізовувати свій злочинний умисел", поставила ще лайк під відео "Комсомольської правди".

У відкритому судовому реєстрі немає цитат із цих постів, і адвокат не поділився ними з ВВС Україна, посилаючись на “адвокатську таємницю”.

Натомість у профілі користувачки за цими датами можна знайти пост зі словами “все завмерло в очікуванні воістину грандіозної битви за решту території Донбасу, пора вичистити (значок українського прапора) фашистів із землі руської” і репост документального фільму “Комсомольської правди” про російських військових, “нових героїв Росії”.

Судова лінгвістично семантико-текстуальна експертиза зробила висновок, що у постах, вподобаних пенсіонеркою, було виправдовування збройної агресії Росії проти України, прославляння бойовиків "ДНР" і російських військових. Тобто залайкавши ці пости, жінка прославляла людей, які в той самий час окуповували територію України.

Варто розуміти, що алгоритми "Однокласників" працюють так, що коли користувач ставить лайк (у цій соцмережі це називається “ставити клас"), цей пост відразу з'являється і на його сторінці, тобто вслід за лайком автоматично іде репост.

Є способи обійти автоматичний репост - наприклад, ставити “приватні лайки”. Невідомо, чи пенсіонерка знала такі нюанси. Принаймні у судовому рішенні про це не згадується, хоча у деяких інших подібних справах в обвинувачених це уточнюють.

Суд встановив, що в “Однокласниках” лайк не такий уже і безневинний, тому що його наслідком є поширення інформації, а відтак, проставивши лайки, пенсіонерка автоматично розповсюджувала хвалебні пости про російських військових і бойовиків "ДНР" необмеженій кількості користувачів "Однокласників". І в стрічці новин їх могли побачити її 178 друзів.

На судовому засіданні жінка, як йдеться у справі, вину визнала і щиро кається. Пенсіонерка сказала, що "під впливом політичних шоу не відразу зрозуміла про вчинення злочину" і що зараз вона на боці України.

Суд каже, що врахував щире каяття і вік жінки, а тому призначив їй покарання "ближче до мінімальної межі" - 5 років за ґратами.

Також із пенсіонерки мають стягнути понад 18 тисяч гривень судових витрат (у тому числі за лінгвістичну експертизу вподобаних і поширених нею текстів).

Суд також постановив конфіскувати в жінки "речові докази" - телефон ZTE, ноутбук HP, а записну книжку, де записаний пароль і логін від "Однокласників" - знищити.

Цей вирок від 6 вересня має вступити в силу 6 жовтня.

Адвокат Олександр Басенко каже ВВС Україна, що подає апеляцію. Він уточнив, що поки що пенсіонерка не у в’язниці.

Позиція слідчих

На думку адвоката, суддя був упереджений щодо його клієнтки.

Але джерело ВВС Україна в правоохоронних органах вважає інакше. Там вказують на те, що цій жінці в 2020 році вже винесли один вирок за частиною 2 статті 109 Кримінального кодексу про публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

Слідчі надали редакції копію вироку, згідно з яким пенсіонерка раніше отримала один рік умовно за лайки і репости в "Однокласниках".

Цю судимість пенсіонерка погасила і юридично вважається не судимою, а тому в судовому рішенні про її попередні проблеми із законом не згадується.

У одному з репостів пенсіонерки за 2018 рік був заклик до українців не терпіти більше "знущання" політиків, олігархів, а брати в руки зброю і "знищувати нинішню владу", почавши з публічного розстрілу тодішнього президента Петра Порошенка. "Не бійтесь діяти, Донбас підтримає!" - йшлося далі в публікації, яку цитують в судовому рішенні за 2020 рік.

Тоді суд за головування із тим самим суддею, що і в 2022 році, як видно з вироку, пожалів пенсіонерку, і, зважаючи на її вік і невеликий дохід, постановив не стягувати з неї відшкодування на витрати слідства на лінгвістичні експертизи.

Також джерело в правоохоронних органах продемонструвало ВВС Україна скріни з коментарями, які виявили в комп'ютері пенсіонерки під час огляду. Вона писала їх в телеграм-каналах після 24 лютого 2022 року.

Там вона пише, "що не всі українці проти Росії", називає українців "хохлами", просить "*башити так, щоб їхнім внукам аукнулося", а також просить людей в чаті допомогти їй виїхати в Росію чи "хоча би в області, які приєдналися до Росії", при цьому додаючи, що може "відпрацювати за проїзд".

"По суті, це готова корегувальниця, яка шукала, хто би їй допоміг покинути Україну, і за таку допомогу вона могла зробити що завгодно", - вважають в правоохоронних органах.

"Дивний і надзвичайно жорстокий" вирок

“Дивним і надзвичайно жорстоким” вважає вирок жінці експерт Центру громадянських свобод Володимир Яворський.

"У такому віці у мене в принципі сумнів, що вона вийде з місць позбавлення волі, тому що медицини там немає", - написав він у фейсбуку.

Він не погоджується з логікою суду, що лайк підпадає під поняття "поширення" інформації, які б не були алгоритми в "Однокласниках".

"Дуже суперечлива логіка, яка більше схожа на логіку судів Білорусі чи Росії", - вважає правозахисник.

Він наводить декілька сильних, на його думку, аргументів проти такого підходу.

Коли користувач натискає лайк у фейсбуку, пояснює ВВС Україна Яворський, це теж відображається у стрічці новин його друзів, але як у фейсбуці, так і в "Однокласниках" для репостів є інші інструменти, інші кнопки.

Лайк відображає згоду чи прихильність людини до інформації, і це не те саме, що поширення, каже експерт.

Таку ж позицію зайняв Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі Меліке проти Туреччини.

Варто зауважити, що ця справа стосувалася фейсбука, не “Однокласників”, і невідомо, яке б рішення ухвалив ЄСПЛ для України, зважаючи на війну. Але все ж у цьому рішенні європейського суду йдеться про ту ж дилему - чи вважати лайк поширенням інформації.

У 2016 році жінку на прізвище Меліке за лайки в фейсбуці звільнили з роботи прибиральниці в турецькому міністерстві освіти. На думку держоргану, пости, які поширила прибиральниця, могли порушити мир і спокій на робочому місці, оскільки в них йшлося про те, що "вчителі вчиняли зґвалтування, висували звинувачення політичним лідерам і мали зв’язки з політичними партіями".

У 2021 році ЄСПЛ постановив, що Меліке не створювала і не публікувала спірний контент у фейсбуці, а лише натисла під ним кнопку "Подобається", що "виражає симпатію до опублікованого контенту, а не активне бажання його розповсюдити".

Тобто як у справі турецької прибиральниці, так і в справі української пенсіонерки, не було умислу поширення інформації, вважає Яворський.

Крім того, ЄСПЛ каже, що в таких справах треба оцінювати вплив від поширення публікації.

Суд зазначив, що прибиральниця не була популярна в фейсбуці, і зважаючи на свою посаду, не могла мати значний вплив на батьків, дітей чи колег. Принаймні турецькі суди не вказали, що своїми лайками жінка насправді посіяла неспокій на роботі чи спричинила якусь конфліктну ситуацію.

Те саме можна сказати про соціальний статус пенсіонерки, у якої в "Однокласниках" 178 друзів. Деякі з них неактивні відтоді, як шість років тому цю соцмережу заборонили в Україні. Прилуцький суд не вказує, чи хтось з друзів відреагував на лайки жінки, чи поширив услід за нею ті самі публікації.

"У цьому випадку можна стверджувати, що впливу практично не було. А тому найбільше питання до пропорційності покарання", - оцінює Яворський справу пенсіонерки.

"Багато правоохоронців, які виявили особливого небезпечного терориста, - каже він, - працювали довго, проводили слідчі дії, експертизи, працював суд - і все заради того, щоб зупинити пенсіонерку в лайках".

Спочатку лайк, а далі?

Втім, існує й інший погляд на таку ситуацію.

“Люди щоденно ставлять вподобайки сотнями, майже не задумуючись над змістом, часто навіть не дочитуючи пост до кінця. Подруга поширила - лайк, картинка сподобалася - лайк, просто щось зачепило, хоч і не вловив сенс - лайк”, - каже юристка та редакторка журналу "Український адвокат" Ірина Гончар.

Але злочини можна вчинити і з необережності, а незнання законів не звільняє від відповідальності, додає вона.

Гончар пояснює, що згідно з частиною 2 статті 436-2, за якою судили жінку, злочин - це як виготовлення, так і поширення матеріалів, що виправдовують російську агресію.

Способи поширення не уточнюються в законі, а тому неважливо, писала людина пост сама, чи тільки поставила під ним лайк - злочин був, каже редакторка.

Крім того, Гончар не вважає, що лайк - це щось несуттєве. Багато лайків під постом можуть скласти в інших користувачів враження, що згубні ідеї популярні, каже вона.

А людину, яка лайкає забагато таких постів, можуть спробувати завербувати. "Тоді за лайком піде фото бази військових і т.д. І все це нібито безневинні буденні повідомлення в соцмережі".

Якщо у ситуації з пенсіонеркою і варто про щось дискутувати, вважає Гончар, то хіба що про те, що можна було би розділити правопорушення "виготовлення" і "поширення" матеріалів про виправдання російської агресії. Зараз вони виписані через кому в одній статті Кримінального кодексу.

Тобто виходить, що однакова кара чекає як того, хто зробить репост у соцмережі, так і того, хто займається серійним друком пропагандистської літератури.

Можливо, проставляння лайків і репости взагалі варто кваліфікувати як адміністративне, а не кримінальне правопорушення, кажуть у юридичних колах.

Від лайку до колабораціонізму

В Україні є сотні вироків за статтею 436-2 про виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної російської агресії і глорифікацію її учасників.

Усі ці справи схожі між собою, але критерії, за якими судді визначають тяжкість злочину і покарання - умовне чи реальне - незрозумілі.

Наприклад, чоловік на Миколаївщині, сидячи у групах в "Однокласниках" типу "Россия - надежда мира", "Русские не сдаются" чи "За Россию!", лайкав і репостив їхні пости на свою сторінку, де мав 4296 друзів.

Чоловік уклав зі слідством угоду про визнання винуватості. Йому призначили покарання у вигляді 2 років випробувального терміну і повернули мобільний, у той час як пенсіонерка з Прилук має 178 друзів і за три лайки повинна віддати державі на конфіскацію телефон, ноутбук і записник.

Навіть у тому ж Прилуцькому суді інша пенсіонерка за декілька прямих репостів дістала м'якший вирок - два роки випробувального, телефон у неї не забрали.

Покарання справді застосовують непропорційно, каже адвокаційна директорка правозахисного центру ZMINA Альона Луньова.

У багатьох правозахисних організаціях також помітили, що в українському законодавстві виникла юридична колізія, коли за однаковий вчинок можуть обвинуватити за різними статтями.

Одночасно зі статтею 436-2 про виправдовування агресії РФ проти України і глорифікацію її учасників, у Кримінальному кодексі з'явилася стаття 111-1 про колабораціонізм. Там є частина 1 про публічне заперечення збройної агресії, встановлення і утвердження тимчасової окупації української території або публічні заклики підтримки країни-агресора, його збройних формувань чи окупаційної влади, зокрема поширені в інтернеті чи ЗМІ.

Зміст статей майже ідентичний, але за статтею 436-2 можна потрапити за грати, а за порушення частини 1 статті 111-1 загрожує тільки позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.

Із 26 вироків, які проаналізувала ZMINA, тільки у випадку одного чоловіка таке покарання мало сенс - він мав посаду, пов’язану з місцевим самоврядуванням. Решта засуджених не є потенційними кандидатами на такі посади. Це пенсіонери, безробітні, вчитель, слюсар, ліквідатори ЧАЕС, раніше судимі особи, тому передбачене покарання для них не виглядає ефективним, кажуть правозахисники.

Альона Луньова пригадує вирок, де таксистові, який закликав підтримувати Росію і не визнавав суверенітету України на тимчасово окупованих територіях, заборонили працювати в таксі. Пізніше апеляційний суд цей вирок скасував, зазначивши, що попередній суд неправильно застосував законодавство. У новому вироку чоловікові в таксі працювати дозволили, але заборонили обіймати посади в державних органах.

Тим не менше, покарання за цією статтею значно м’якше, і слідчим буває так складно відрізнити її від статті 436-2, що одна обласна прокуратура за аналогічні вчинки може обвинувачувати чи повідомляти людям про підозру за різними статтями, кажуть у своєму звіті правозахисники.

"Йдеться про неоднакове застосування правил, а це тло, де може виникати корупція", - підсумовує Луньова.

Надто багато уваги до лайків?

Правозахисники переконані - покарання мають бути ефективними і співмірними вчинкам, а справи - належно розслідуватися.

У справах про лайки і репости українські суди часто не аналізують обсяг аудиторії, на яку могла поширитися заборонена інформація, пише у звіті "Платформа прав людини".

Те, що суди практично не беруть до уваги такі нюанси, наводить експертів “Платформи прав людини” на думку, що держава не надто розуміє суспільну небезпеку лайків і репостів.

У багатьох судових рішеннях, звітують експерти, навіть не вказано, чи видалили після суду незаконні пости з соцмереж.

"Ніхто серйозно не оцінює, який вплив дії чи слова обвинувачених мають на оточуючих. Так, це значно ускладнить завдання правоохоронцям. Але ж йдеться про справедливість?" - каже Альона Луньова.

Щоб виправити неоднозначність формулювань у законах, до Верховної Ради торік подали декілька законопроєктів, які зараз на доопрацюванні.

Вони не ідеальні, кажуть правозахисники.

Але проблема не стільки в цьому, переконує Луньова.

Зараз із майже 700 вироків по колабораціонізму, половина - про лайки і репости, каже вона.

Це дорогі розслідування - буває так, що експертиза одного лайка коштує 24 тисячі гривень, каже правозахисниця.

Так, потім їх заплатить людина, яка все це залайкала, каже Луньова.

"Але чому держава взагалі хоче використовувати свої ресурси отак? У часи, коли воєнних злочинів - тисячі".